Творча група

Положення про творчу  групу 

1.Загальні положення.

1.1.Творчу групу створюють для апробації нових технологій навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів      і для розробки методичних рекомендацій педагогам після апробації нововведень.

1.2..у склад групи входять на добровільній основі      учителі , зацікавлені в апробації певних нововведень упродовж року     чи кількох років.

2.Завдання творчої групи

2.1. Вивчення       нової технології , інновацій , організація      експериментальних класів.

2.2. Розробка                 програми експерименту, узагальнення результатів і    розробка рекомендацій педагогам.

2.3. Засідання творчої групи проводяться не рідше ніж   раз на семестр.

3. Організація роботи 

3.1.Творчою групою керує вчитель ( заступник директора) компетентний і підготовлений до         дослідницької роботи.

3.2. Творча група розробляє програму ( план) дослідження на весь період роботи та захищає її на засіданні        науково - методичної ради школи.

3.3.  Засідання творчої групи проводяться не рідше ніж   раз на семестр.

4. Документація і звітність

4.1. План роботи складається на навчальний рік.

4.2. Питання , що обговорюються   , дослідження фіксуються      у вигляді аналітичних таблиць, діаграм , висновків , і узагальнень , а також рекомендацій педагогам навчального закладу.

4.3. Аналіз діяльності творчої групи здійснює науково - методична рада навчального закладу наприкінці навчального року або після закінчення експерименту.

5. Обв'язки     , права       та відповідальність членів творчої групи   

5.1. Обов'язки членів творчої групи    

• вивчення інноваційних технологій      їх апробація упродовж року  в окремих класах
• розробка критеріїв оцінки  результативності експериментальної роботи 

•  складання   аналітичних матеріалів , оформлення рекомендацій і підготовка методичних бюлетенів за результатами експерименту
•  ознайомлення вчителів і батьків , учнів із перебігом та результатами роботи.

5.2. Члени творчої групи мають право ;

• вносити колективи в плани роботи групи, здійснення експерименту,
• доповнювати та уточнювати критерії  оцінки експерименту,
• виробляти рекомендації для вчителів школи , батьків за результатами діяльності та експерименту.
• своєчасно інформувати членів педагогічного колективу про діяльність  та результативність роботи творчої групи.

 Засідання  творчої групи.

 Тема . Інформаційно - освітнє середовище в школі.

1. Дослідження проблеми розвитку інноваційних освітніх процесів.

2.  Інформаційно - освітній простір навчального предмета:

• алгоритм створення інформаційно-освітнього простору навчальних предметів,
• концептуальна карта          навчального предмета.

А.Дистервега. 

                    Без прагнення до наукової роботи вчитель потрапляє під владу трьох демонів :механічності , рутини , банальності.

1.            Зміна ролі освіти в суспільстві зумовила більшу частину інноваційних процесів.  Актуалізується освітній потенціал, як соціальних інститутів, так і особистісний. Раніше безумовними орієнтирами освіти були формування знань, навичок, інформаційних і соціальних умінь (якостей), що забезпечують «готовність до життя», у свою чергу, розуміється як здатність пристосування особистості до суспільних обставин. Тепер освіта все більше орієнтується на створення таких технологій і способів впливу на особистість, в яких забезпечується баланс між соціальними та індивідуальними потребами, і, які, запускаючи механізм саморозвитку (самовдосконалення, самоосвіти), забезпечують готовність особистості до реалізації власної індивідуальності і змінам суспільства.

Науковці визначають закони , що регулюють інноваційні процеси .

                              Рисунок 1.Закони інноваційних процесів.
Інноваційний процес у своєму розвитку проходить декілька етапів.На першому етапі             це зародження нової ідеї, концепції. Другий етап винаходу веде до створення ідеї , а в подальшому відбувається реалізація нововведення, що забезпечує відкритість процесу.Етап розповсюдження нововведення(зрілості) забезпечує проникнення в нові галузі.та створення альтернативи інновацій.На заключних етапах відбувається спад(фініш) формування інноваційного процесу і виникнення можливості використання його в нових умовах після проведення модернізації.
    Управління інноваційними освітніми процесами реалізується  через  запровадження ряду принципів;

• організованої інноваційної зміни системи освіти,
• переходу від стійких механізмів інноваційних процесів до свідомо   керованих напрямів,
• реалізація етапів  освітніх процесів потребує інформаційної , кадрової та матеріальної забезпеченості,
• прогнозування зворотних або незворотних структурних змін в інноваційному середовищі, 
• посилення стійкості інноваційних процесів, 
• прискорення (прогрес) розвитку інновацій в освіті.

    Інноваційні процеси в освітньому просторі  знаходиться на стадії дослідження , вивчення для послідового впровадження. Алгоритм     упровадження інноваційних процесів у своєму складі орієнтований на

1. Завдання нормативних документів у галузі освіти.
2. Соціальні вимоги суспільства.
3. Пошук , продукування нових ідей , моделювання  очікуваних результатів.
4. Відбір необхідних інформаційних матеріалів для послідового дослідження.
5. Розроблення комплексної програми і закономірностей впровадження.

Створення інформаційно - освітнього простору в навчальному закладі відбувається через використання інформаційних ресурсів , які можливо поділити на п'ять блоків- це навчально - виховна діяльність , інформаційно - методична , науково - практична діяльність ,адміністративно - господарська, культурно - просвітницька.Важливим фактором якості  інформаційного забезпечення є інформаційна інфраструктура  навчального закладу , що включає наявність та якість каналів внутрішнього та зовнішнього зв'язку учасників навчально - виховного процесу. Доцільним є створення концептуальної карти інформаційного середовища навчальних предметів.
Презентація "Інноваційний проект".

 Тема. Сучасний урок.

1. Сучасний урок в системі освіти.
2. Моделювання уроків предметів філологічного циклу , технолого -математичних , природничих наук.

Інформаційний матеріал

 Урок - це основна форма навчально - виховного процесу, завершений у змістовому та організаційному процесі.
Урок - це складна педагогічна система, яка базується на інших науках, містить різноманітні компоненти, зв'язки між якими забезпечують  структуру уроку та його результативність.У сутності уроку навчальний процес виступає двома категоріями - змістовних та        діяльнісних.
    Теоретичні основи технологій уроку включають системний .    діалектичний, синергетичний , компетентнісний та інформаційний підходи.Принципи створення технологій уроку спрямовані на 

• цілеспрямованість щодо визначення мети , оцінювання  теми ,
• науковість визначає теоретичні засади ,
• канонічність , як алгоримізація , оцінювання ефективності уроку, 
• гнучкість , корекція в процесі спілкування , експертизи,
• функціональна належність,
• інтеграція в системі міжпредметних зв'язків,
• диференціація
• послідовність
• міцність і глибина знань
• Зв’язок навчання з життям
• Виховуючий характер навчання
• Індивідуалізація навчання

Мотиваційний компонент - важливий компонент навчального процесу на уроці і як відомо відмінності обумовлені віковими особливостями. Для учнів     початкової школи     - це інтерес до  навчальної діяльності без усвідомлення її     значення. В учнів середньої школи  мотиви навчання мають складну структуру , соціальні , пізнавальні мотиви.На етапі мотивації  формується самостійність , ініціативність   в опрацюванні навчального матеріалу.
Сучасний урок.покликаний розвивати в учнів пізнавальні інтереси, здібності, формувати ключові (життєві ) компетентності , здатність бути успішним , конкурентноздатним у житті.

Діяльність учителя на уроці спрямована на розвиток логічного , креативного, образного мислення учнів,.використання сучасних засобів навчання.формування в них самостійності, активності, творчої ініціативи щодо;вміння творчо розв'язувати будь-які завдання, що можуть трапитись в житті, вміння самостійно вчитися, здобувати й поглиблювати свої знання,набувати      навички і творчо застосовувати їх на практиці.формувати в учнів позитивні мотиви навчання та потребу в розширенні знань;знайомити учнів із актуальними сучасними проблемами, які стоять перед нашою державою

       Інноваційний  характер уроку забезпечують педагогічні технології розвивального, критичного , креативного, продуктивного , кооперативного навчання. Запровадження методу проектів ,розв'язування винахідницьких задач, інтенсивного, дослідницького  навчання. та  ІКТ ,  хмарних технологій.

Технологія сучасного уроку є необхідною ланкою структури  вчитель  – технологія - учень, за якою вчитель стає педагогом - технологом, а учень – активним учасником процесу навчання. Організація сучасного уроку спирається на інноваційні технології навчального процесу, за яких стає обов’язковою участь кожного учня в колективному взаємодоповнювальному, взаємодіючому процесі навчального пізнання.

Використання сучасних технологій навчання (особистісно-орієнтованої, мультимедійних, ігрових, інтерактивних тощо)  спричинило й технологічні вимоги до уроку, що відбивають увесь процес навчання.

Схема - модель  інноваційного уроку.

Сучасна технологія уроку вимагає чіткого спрямування на загальний інтелектуальний розвиток учня:, які прогалини в знаннях, уміннях і навичках буде заповнено,а що буде відновлено, що вимагає суттєвого осмислення і запам’ятовується, які конкретні цілі буде поставлено й виконано.

Не менш важливим є організаційне матеріальне та методичне забезпечення уроку:чітка організація класу;підготовка учнів до уроку;дібраний дидактичний матеріал і наочні посібники; продумана чітка структура уроку ( методи, прийоми, форми роботи).

Технологічний підхід до уроку дає можливість конструювати так навчальний процес, який би відповідав змісту, меті і навчальним цілям, що ставить перед собою й учнями вчитель.

Розробка технології уроку розкриває творчі можливості вчителя  та передбачає:постановку мети;визначення змісту;оптимальний вибір форм, методів і засобів навчання;розробку структури і змісту уроку, спрямованих на ефективне розв’язання дидактичних завдань.

Алгоритм підготовки сучасного уроку

чітко сформувати тему , мету уроку , визначити його місце в навчальному курсі, визначити  провідні поняття

визначити цільову установку уроку його навчальні , розвивальні, виховні функції,

спланувати та продумати навчальний матеріал( матеріали підручника , довідників, науково - популярний).

визначити систему завдань пізнавального    характеру,  на різних стадіях : відтворення . застосування в різних ситуаціях, реалізація творчого підходу та упорядкування завдань по системі від простого до складного,

визначити систему завдань для етапів уроку осмислення навчального матеріалу ,актуалізації , узагальнення знань,

продумати завдання ,що мають несподіване відкриття, нестандартний підхід,

забезпечити систему відбору навчального матеріалу щодо    визначеної теми,

спланувати систему  контролю за діяльністю учнів та їх результативністю
скласти список засобів навчання,та іх використання,

реалізувати інноваційні технології навчання, що   відповідають навчальному матеріалу , віку дітей їх здібностям та інше.

Схема самоаналізу уроку

Тема , мета уроку , його місце       в системі вивчення розділу ( теми)., попереднього , наступного уроку.

Врахування психолого - педагогічного стану   учнів   класу: пізнавальні здібності 

( сприймання , увага ,мислення , пам'ять ).

Визначити технології  навчання,методи та прийоми , форми навчання їх відповідність змісту навчання.
Раціонально        використовувати час на уроці, здійснювати логічні переходи між етапами уроку.
Виготовлення дидактичного матеріалу( схеми , таблиці , схеми - моделі).
Організація контролю навчальних досягнень учнів( етапи , форми , методики).
Психологічний мікроклімат , спілкування на уроці.
Самооцінка результативності уроку.Реалізація поставлених завдань..
Завдання для подальшого удосконалення уроку.

Презентація . Методичні проекти.

 Тема. Науково - дослідницька діяльність в процесі вивчення навчальних предметів .

1 . Науково - дослідницька діяльність в процесі вивчення предметів інваріативної складової.

2.  Принципи науково - дослідницької роботи на уроці.

3 . Система досліджень на уроках географії, української мови та літератури, математики

Інформаційний матеріал

       Формування науково-дослідницьких умінь у школярів - процес складний і довготривалий
 Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника - поступово і методично формувати дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

В організації науково-дослідницької роботи учнів слід дотримуватись декількох принципів:

Дослідницька діяльність - це вища форма самоосвітньої діяльності учня.,яка є наближеною до науково-дослідницької діяльності, її початком і найчастіше має продовження в подальшій науковій діяльності;
Зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення; Наукове дослідження - безперервний процес, його не можна виконати за кілька днів;

Презентація .Методичні проекти.

Тема.  Інформаційна культура вчителя.

Проект.

Тип - інноваційний.

Вид- науково - методичний.

    Проект призначений для вчителів і спрямований на розширення та поглиблення знань з питань інформаційної культури.  Матеріал подано в цілісній структурі , виділені компоненти , функції та напрями ІК.

Мета проекту.

Здійснити теоретичний аналіз напрацювань науковців з питань формування інформаційної культури вчителя. Визначити суть проблеми , методологічні підходи до формування  культури.

Запропонувати свою позицію       під час створення        публікації та презентації.

Завдання     проекту.

 Класифікувати  та систематизувати матеріал щодо інформаційної культури на основі проведеного дослідження

  Створити публікацію та презентацію      з теми "Інформаційна культура вчителя"

Зміст проекту.

Змістовні положення проекту: створення інформаційного середовища в школі, аналіз напрацювань науковців щодо формування поняття "Інформаційна культура, виділення компонентів , функцій для кращого розуміння суті проблеми. 

Актуальність проблеми.Сучасне суспільство характеризують зростання
 ролі інформації в соціальних відносинах, збільшення швидкості її опрацювання завдяки комп’ютерній техніці та впровадження інформаційних телекомунікаційних технологій у всі сфери суспільного

 життя появу інформаційного простору.В епоху його інформатизації помітно 

зростає роль освіти, оскільки з усіх соціальних інститутів саме освіта є основою

 його соціально-економічного і духовного розвитку.

       Інформатизація освіти вимагає відповідності професійної підготовки вчителя. Інформаційну культуру  розглядаємо як інтегроване особистісне утворення, що є чинником і показником професійної підготовки,являє собою систему знань, умінь і навичок щодо формулювання потреби в інформації, здійснення пошуку необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, відбору, оцінювання, збереження, інтеграції,структуризації та створення нової інформації.

Процес інформатизації педагогічної освіти ініціює:

 вдосконалення методології і стратегії відбору змісту, методів і 

 організаційних форм навчання й виховання.

 проектування та реалізацію науково-методичних систем   

 навчання, 

 створення і застосування інформаційних технологій, що 
 забезпечують функції збирання, продукування, 
 накопичення, зберігання і передавання інформації.
Комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність не вичерпують проблеми
готовності вчителя до успішної професійної діяльності в умовах перенасичення
суспільства різноманітноюінформацією. Йдеться про формування інформаційної культури вчителя, яка є основою його професійної культури.Професійна підготовка вчителя  і потребує більш детального 
дослідження, корекції та оновлення відповідно до вимог інформаційного   середовища.
 Актуальність аналізу теми  формування інформаційної культури обумовлена соціальною необхідністю творчого характеру навчання, вдосконаленні методик, організації системи навчання, яка б максимально сприяла розвитку вмінь і навичок здобувати необхідну інформацію,володіти інноваційними технологіями створення презентацій навчальної інформації, комп’ютерну грамотність.
Теоретичне обгрунтування.
Проблемами формування інформаційної культури особистості в Україні науковці почали займатися порівняно недавно. Більшість науковців (Р.С.Гуревич, М.І.Жалдак, А.А.Гулеватий одностайніщодо того, що інформаційна культура пов’язана із соціальною природою людини. Вона вбирає в себе знання тих наук, що сприяють її розвитку й пристосуванню до конкретного видудіяльності ,а й оволодіння загальними поняттями і методами інформатики як наукової і навчальної дисципліни. Вищий рівень методології складають поняття про інформацію й інформаційнісистеми, про інформаційні процеси, про місце і функції інформатики в системі наук ,частіше під інформаційною культурою.
 Проте інформаційна культура є визначальним чинником розвитку всіх іншихскладових культури людини.  Проте наявні визначення цього поняття часто трактують його занадто вузько. Так, А.А.Гулеватий основним у визначенні поняття „інформаційна культура” вважає готовність до використання нових інформаційних технологій у своїй життєдіяльності”, а основну роль у формуванні інформаційної культури відводить предметуінформатики . На нашу думку, підготовка в галузі інформатики  повинна включати не тільки практичне освоєння інструментарію інформаційних ими є загальнолюдські духовні цінності” .
 Інформаційна культура вчителя, на думку О.Й.Карабін  яка вважає, що інформаційна культура майбутнього вчителя є „відносно ціліснапідсистема загальної професійної культури людини”, є продуктом його творчих здібностей і в сукупності з професійно значущими якостями вчителя виявляється в таких аспектах: 
 висока комунікативна культура;
 уміння й уміння адекватно інтерпретувати тенденції 
 розвитку інформаційного суспільства; 
 олодіння основами аналітичного опрацювання повідомлень і даних; 
 уміння працювати з різними повідомленнями і даними;
 нання особливостей інформаційних потоків у своїй сфері діяльності; 
 ефективна робота з масовими інформаційними технологіями; 
 уміння отримувати відомості з різних джерел та подавати їх в 
зрозумілому вигляді; 
 навички використання технічних пристроїв; 
 володіння всіма жанрами навчально-методичної літератури; 
 володіння засобами психолого-екологічного захисту від негативних 
повідомлень. 
Тому до даного переліку можна додати ще такі аспекти: 
 уміння оцінювати якість повідомлень: їх правдивість і важливість; 
 уміння інтегрувати різнопредметні відомості;
 уміння створювати власний навчальний матеріал. 
Інформаційна культура педагога – це інтегроване особистісне утворення, що містить у себі не тільки вміння працювати з комп'ютером, а й уміння орієнтуватися в сучасному інформаційному середовищі, уміння шукати, відбирати і критично аналізувати інформаційні ресурси, уміння спілкуватися за допомогою сучасних засобів комунікації. Таким чином, інформаційна культура  є системоутворюючим чинником професійної.





 Схема 1. Генерування поняття інформаційної культури.
Компоненти інформаційної культури.
На сучасному етапі розвитку освіти, для вчителя все більшого значення набуває опанування компонентами інформаційної культури,що пов’язані з навичками оволодіння сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями. Їх стрімкий розвиток вимагаєпостійногопідвищення рівня сформованості інформаційної культури вчителів. 
Високий рівень розвитку таких технологій відкриває їм доступ до нетрадиційних 
джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, надає нові можливості для творчості, оволодіння і закріплення різноманітних професійних навичок та компетентностей, дозволяє реалізувати принципово нові форми і методи навчання . Впровадження у навчання новітніх інформаційно-комунікаційних технології і, зокрема, Multimedia і Internet – технологій, дозволяють вчителям зробити даний процес більш наочним, цікавим та дозволяють проявити власну творчість.
Сутність інформаційної культури виявляється через її компоненти. Умовно ці компоненти можна поділити на декілька груп.
     По - перше , це загально-пізнавальні компоненти (уміння висловлювати власну думку, організовувати пошук інформації з різних джерел і т. ін.);
 компоненти алгоритмічної культури (уміння складати план 
діяльності тощо);
 компоненти, що пов’язані з навичками оволодіння сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями (робота з файловою системою, з прикладним програмним забезпеченням, з Інтернетом і т. ін.);
 компоненти, що включають знання етичних та юридичних норму галузі інформаційних технологій (захист авторських прав на програмні продукти, не розповсюдження аморальної інформації укомп’ютерних мережах  тощо);
 спеціальні компоненти моделювання (побудова інформаційної моделі предметної галузі, питання вимірювання та захисту інформації тощо).

 По – друге, це комп’ютерна грамотність (знання, уміння і навички в галузі комп’ютеризації та інформатизації),
 інформаційна компетентність (здатність забезпечити собі вільнийдоступ до інформації, створити і розповсюдити власну 
 інформацію, ефективно використати знання в розв’язанні різних проблем).
 ціннісно- змістовий компонент (система особистісно значущих і особистісно цінних устремлінь, ідеалів, переконань, , позицій у галузі інформаційних процесів),
 інформаційна рефлексія (відслідковування цілей, процесу та результатів своєї діяльності з присвоєння інформаційної культури, осмислення вчителем власного рівня інформаційної грамотності і компетентності),
 інформаційна культуротворчість (готовність вчителя до виконання культуротворчої ролі як стосовно присвоєння культури, так і створення нових форм культури .


   Методологічні підходи.Формування інформаційної культури педагога ґрунтується на методологічних підходах:
 цивілізаційний підхід,  є основною характерною ознакоюсучасної цивілізації;
 культурологічний підхід , характеризує розвиток інформаційної культури,
 аксіологічний підхід  забезпечує аналіз  формування інформаційної культури
 інформологічний підхід - визначення основних джерел інформації в сучасному освітньому процесі, структури й змісту навчальної діяльності в процесі їх використання;
 діяльнісний підхід - здійснення творчої діяльності
 компетентнісний підхід  дозволяє розглядати інформаційну культуру, як найбільш ефективний засіб розвитку основних компетенцій, 
 особистісний підхід, зумовив орієнтацію навчально-виховного процесу на розвиток особистості вчителя 
 акмеологічний підхід визначає вплив культурологічних чинників
 синергетичний підхід - розгляд інформаційної культури,  як  підсистеми
 інтегративний підхід реалізує міжпредметні звязки.
    
Однією з головних складових інформаційної культури педагога є здатність людини, яка володіє необхідним інструментарієм, передбачати наслідки власних дій, розуміти те, що цей інструментарій  є продуктом «колективного розуму» і  нлише надає додаткові можливості, а  й накладає певні обмеження на діяльність користувача, на професійно-педагогічні дії. Зазначене вище дає підстави визначати важливоюскладовою інформаційної культури вчителя вміння застосовувати нові інформаційні технології в процесі навчання , а саме
1. створення різноманітних документів і дидактичнихматеріалів (публікацій, стінних газет, бюлетнів, оголошень, роздаткового матеріалу та інших друкованих матеріалів; створення комп’ютерних презентацій та інтерактивних наочних посібників; побудова діаграм і схем);
2. комунікації та спілкування (пошук і завантаження 
3. інформації з Інтернет; електронне листування; обмін 
4. миттєвими повідомленнями; створення власних веб-сайтів; блогів); розрахунки, візуалізація даних (прості розрахунки з даними; побудова графіків функцій; 
5. мультимедіа, робота з графікою (перегляд і обробка 
6. , створення фотоколажів, альбомів; створення схем, логотипів, креслень, векторних ілюстрацій; зйомка, запис і монтаж відеофайлів).

Таблиця 1.Компоненти, критерії і показники інформаційної культури  вчителя

Крит   ерії	Компоненти
	Культура                   розумової праці	Комунікативна                                                                    культура	Комп’ютерна                  грамотність та                      інформаційна                  компетентність
Аксіологічний	Розуміння цінності                 інформації для професійного вдосконалення, вміння оцінювати інформацію щодо її необхідності, доцільності для організації навчального процесу	Уміння              оцінювати якість інформації, володіння засобами психолого-екологічного захисту від негативної інформації	Розуміння                      цінності комп’ютерної техніки для організації навчального процесу; усвідомлення загальної стратегії навчального процесу в умовах інформаційного суспільства, місця і функцій учителя в умовах  навчання
Мотиваційний	Прагнення                постійно оновлювати власні знання, займатись інформаційною діяльністю, працювати з різними джерелами інформації, створювати власні інформаційні продукти	Готовність              здійснювати інформаційну взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу; вміння презентувати нову інформацію в зрозумілому вигляді; вміння дискутувати; вміння використовувати різні види комп’ютерних комунікацій	Інтерес до             сучасних способів інформаційного обміну й пошук нових шляхів інтенсифікації освітнього процесу на основі ІТКТ; потреба в постійному оновленні знань про можливості застосування ІТКТ у професійній діяльності; професійна мобільність і адаптивність в інформаційному суспіль

Функції інформаційної культури аналогічні функціям загальнолюдської культури , але є більш конкретними:

Ø  світоглядна (формує уявлення про інформаційну картину світу);

Ø  регулятивна (здійснює вплив на діяльність, включає до світогляду людини норми та правила у галузі інформаційних технологій);

Ø  пізнавальна (розширює знання людини за рахунок придбання ним уже існуючої інформації);

Ø  креативна (допомагає організувати дослідження, результатом якого є здобуття нових ідей, знань, умінь та цінностей);

Ø  виховна (впливає на особистісну поведінку);

Ø  комунікативна (сприяє діалогу між людьми, у тому числі й за допомогою комп’ютерних мереж);

Ø ціннісна (формує ідеал надбання знань).

 На основі аналізу науково-педагогічної літератури та практичного досвіду доцільно виділили наступні можливості інформаційних компютерних технологій для формування інформаційної культури вчителя:

• індивідуалізувати та диференціювати процес навчання учнів;

 • здійснювати контроль навчальних досягнень на діагностичній основі , що забезпечений зворотним зв'язком;

• здійснювати самоконтроль і самокорекцію навчальної діяльності;

• візуалізувати навчальну інформацію;

• моделювати та імітувати досліджувані процеси або явища;

• проводити лабораторні роботи в умовах імітації на комп'ютері реального досвіду або експерименту;

• формувати уміння приймати оптимальне рішення в різноманітних ситуаціях;

• розвивати певний вид мислення (наприклад, наочно-образне, теоретичне);

• підсилити мотивацію до навчання (наприклад, за рахунок образотворчих засобів програми або вкраплення ігрових ситуацій);

• формувати культуру пізнавальної діяльності .

Серед основних критеріїв сформованої інформаційної культури вчителя      виділяються уміння застосовувати інформаційні технології для демонстрації, створення текстових документів, електронний презентацій , бази даних;

Уміти систематизувати та обробляти дані за допомогою таблиць, створювати порівняльні таблиці та визначати закономірності;

Уміти проводити      комплексне тестування, використовувати Інтернет ресурси             для організації конференцій;

Створювати   власний інформаційний продукт .

         Результати дослідження науковців дозволяють стверджувати, що використання ІКТ  дає позитивні результати, адже     розширюються можливості подання інформації завдяки використанню кольору, графіки, мультиплікації, музики, голосового супроводу;доступ до раніше недоступної інформації; збільшується швидкість одержання необхідної інформації, кількість творчих завдань, які можна використати в навчально-виховному процесі;підвищується інтерес до роботи з ПК і посилюється мотивація навчання; розширюються можливості здійснення дослідницької роботи.

Підсумовуючи, зазначимо, що інформаційна культура вчителя – це багатоаспектне динамічне системне утворення особистості, що характеризує  його професійну цінність. Вона є результатом опанування новими видами професійної діяльності на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій. Процес формування інформаційної культури вчителя в процесі професійної підготовки та подальшого підвищення кваліфікації відбувається ефективно, якщо він відражає сучасний розвиток інноваційних технологій.

Презентація засідання творчої групи вчителів. Тема. " Управління процесом формування інформаційної культури".